Від Ісуса ми знаємо, що він благословляв хворих і зціляв їх. Він шукав спілкування з хворими та слабкими. Він хоче їм допомогти легше переносити хвороби, страждання або старість.
Хворі, інвалідні, надломані, страждаючі та вмираючі люди є такі важливі для життя спільноти, як і всі інші. У стражданнях Ісус присутній серед нас як страждаючий, зневажений, розіп’ятий чоловік. Хворі, страждаючі та вмираючі стають проповідниками Христового страждання, смерті та воскресіння і їх свідоцтво страждання є внеском до розбудови спільноти.
Християнська любов до ближнього зобов’язує допомогти ближньому в біді. Це зобов’язання в порівнянні до вмираючого існує з набагато більшою мірою. В результаті хвороби втрачені фізичні і психічні сили перешкоджають хворим, а ще більше вмираючим, інтенсивно зайнятись думками про вічність. І тому не потрібно чекати, щоби вийшли всі сили і ця людина вже більше була не свідома. Слід набагато раніше повідомити та попросити священика, щоби він відвідав хвору або вмираючу людину зі Святими Таїнствами. Недогляд цього обов’язку не слід приймати легковажно. Ми не створюємо страху, якщо просимо священиків і таїнств, але стараємось про любов до ближнього. Свята Церква хоче надати всім хворим, літнім та вмираючим потіху і довіру.
Прохання до всіх, хто більше не може подолати шлях до церкви, але хоче отримати Святе Причастя, повідомити душпастиря. Він принесе Святе Причастя до Вас в будинок.